Розвиваючись ми прийняли рішення розвивати напрямок туризму, а саме караванінг. Це є для нас новий напрямок. Отже від чого пішла назва караванінг (Караванинг (от англ. caravaning, синоним: эрвинг, RVing — производный глагол от англ. recriational vehicle) — изначально конный, а ныне почти исключительно автомобильный туризм, путешествие с проживанием в автодомах или автоприцепах. Караванинг является одним из самых популярных видов автомобильного туризма для жителей Европы и США, где хорошо развита система кемпингов. Некоторые туристы, путешествующие таким способом, традиционно отмечают свой праздник 24-го сентября, в день караванера.) На сьогодняшній день в Україні кінним туризмом майже ніхто не займається.
Наразі розпочинає всебільше і більше втілюватись у розвиток саме авто та мото туризм.
Чим він особливий:
Завдяки даному транспорту можна подолати набагато шивдше великі відстані з більш комфортними умовами.
Як ви бачите все змінилось на краще для людей.
Зручність комфортні умови та насолода.
Перший у світі відпочинковий трейлер був сконструйований Бристольською компанією з виробництва карет у 1880 році для доктора Вільяма Ґордона Стейблза, популярного автора молодіжної пригодницької фантастики, який замовив «кибитку для джентльмена». Караван був довжиною у 5.5 м, базований на кибитках типу Bible Wagons тієї ж компанії. Ґордон-Стейблз дав йому назву «Мандрівник» (англ. “Wanderer”).[4] Він подорожував у ньому по британських місцевостях, а пізніше написав книгу, де описав свою подорож 1885 року, під назвою Джентльмен-Циган (англ. The Gentleman Gypsy).
Караванинг здобув популярність у Північній Америці в 1920-х. Один із перших саморобних житлових трейлерів в Америці був збудований Джоном «Джеком» Ентоні Порцеллою, який був бакалійником, перукарем, реставратором та шахтарем, і в 1933 році часто подорожував північними штатами.
Сучасні житлові автопричепи, або трейлери, бувають різноманітних видів та розмірів, від мініатюрних двоспальних трейлерів, у яких немає туалету, а є лише базове кухонне причандалля, — і до великих, тривісних, шестиспальних типів.
У США та Канаді історію житлових трейлерів можна простежити ще від початку 1920-х, коли ті, хто насолоджувався їх використанням, носили у народі дещо зневажливу назву — «бляшанкові туристи».[8] З плином часу трейлери стали більш придатними для проживання в них, і здобули таким чином нову назву у 1930-х та 1940-х, а саме — будинок-трейлер, або дім-трейлер.[9] У 1950-х та 1960-х індустрія розкололася на дві частини, створивши два основних типи, відомі нам на сьогодні — індустрію рекреаційних транспортних засобів та індустрію пересувних будиночків. В наш час житлові трейлери класифікуються як вид рекреаційних транспортних засобів, на одному щаблі із будинками на колесах, трейлерами «п’яте колесо», розкладними трейлерами та пікапними кемперами.
Житлові трейлери середнього класу довжиною становлять від 5.49 до 7.62 м, і можуть бути масою до 2300 кг, а то й більше, і зазвичай буксируються компактними пікапами та SUVами. Вони забезпечують майже всі ті ж зручності, що й великі житлові трейлери, але в них здатна розміститися менша кількість людей.
Більші житлові трейлери створюються з розрахунком на сезонного або постійного користувача. Ці в загальному варіюються від 7.62 до 12.19 м довжини, і вміщують всі зручності, типові для розкішного кондомініуму. Оскільки для їх буксирування може застосовуватися лише спеціальний транспортний засіб, призначений для цього, або ж шосейний тягач, велика вантажівка чи SUV, ці моделі, переповнені найрізноманітнішими зручностями та умеблюванням, можуть досягати навіть 5400 кг ваги, а то й більше. В той час як трейлери можуть важити набагато більше, — все-таки більшість пікапів мають обмеження на буксирувальну вагу, яка становить максимум 7000 кг. У об’єктах такого розміру звичайною є наявність декількох телевізорів та повітряних кондиціонерів. Висувні кімнати та відкидні ґанки створюють додаткові плюси для якості життя в таких трейлерах. За законом, житлові трейлери обмежуються до 37 м² житлової площі, і значна кількість моделей пропонують споживачам саме такі виміри — плюс, можливо, якісь висувні частини.
Трейлер п’яте колесо
«П’яте колесо» — це житловий трейлер, який кріпиться до сідла в центрі кузова пікапа, замість того, щоб кріпитися до гака ззаду транспортного засобу. Спеціальне сідло, яке використовується для кріплення такого типу — це зменшена версія схожого сідла, що використовується у вантажних тягачах, які з’єднуються із причепом, під’їжджаючи під нього. Трейлери «п’яте колесо» — популярні серед прихильників проживання у рекреаційних транспортних засобах на постійній основі, які нерідко живуть в них по декілька місяців на одному місці, використовуючи власний пікап для недалеких поїздок по місцевості. «П’яте колесо» кріпиться набагато безпечніше, аніж традиційний житловий трейлер, оскільки основна його вага спрямовується на задні колеса пікапа, в той час як вагу звичайного трейлера утримує сам гак кріплення. До того ж, оскільки частина трейлера лежить на основі пікапа, це також зменшує загальну довжину транспортного засобу, в той час як житловий простір залишається таким же, як і у звичайному трейлері такої ж довжини. Окрім того, розташування сідла кріплення на основі пікапа значно знижує ризик джекнайфингу, і дає більше можливостей маневрування під час здавання назад. Такі транспортні засоби набагато більш поширені в США та в Канаді, аніж у Європі чи в інших частинах світу, оскільки саме у Північній Америці дороги широкі й забезпечують транспорту більше місця, аніж деінде.